Дата: 21-02-2025, 11:29 | Інформація
Проєкт за обміном «Італія – Україна»
Це - місток між сьогодні та завтра, це справжня пригода, яка назавжди залишиться в наших серцях!
Яна Веселовська, ХТ – 22
Я живу в Італії вже протягом 4 місяців, і вони стали найяскравішими місяцями в моєму житті)
З моєю сім'єю, що приймає, особливо прекрасний вечір, коли всі збираємося вдома та разом готуємо щось смачненьке, вечеряємо та спілкуємось. Спілкуємось ми, до речі, трьома мовами одночасно (бо моя сім'я - французи, які живуть в Італії вже понад 20 років, а ще чудово знають англійську).
У школі мене тепло прийняли однокласники та вчителі — вони пояснювали мені все, що я не розуміла, хай навіть їм доводилось говорити англійською)) Зараз я вже повноцінно беру участь у навчальному процесі італійською мовою.
Що цікаво, це те, що учні в Італії не пишуть конспектів, але їм треба вчити весь матеріал напам'ять, адже основний метод оцінювання тут - усне опитування (навіть тут проявляться любов італійців до спілкування))
Тепер і я спілкуюсь з неймовірною кількістю людей (і подумати раніше не могла, що в мене буде стільки знайомих). Інтеркультура постійно проводить соціально-культурні заходи, у яких я беру участь. І не тільки я: адже в Італію приїжджають навчатися також студенти з інших країн: неймовірній кількості конференцій, зустрічей та презентацій.
Я перший раз у житті брала участь у пресконференції до марафону в Барлетті, де познайомилась зі студентами і студентками, що лише недавно прибули в Італію з Японії та з Чилі.
Я навчилась грати в бейсбол (що мені, до речі, непогано вдається), купувати квитки на поїзд, готувати нові страви.
Я вперше подорожувала літаком та бачила море (а тепер я бачу його кожен день, адже живу прямісінько на узбережжі!).
А ще сьогодні я йду на перше заняття з карате!
Моя улюблена забавка - знаходити культурні відмінності, адже це бувають навіть такі дрібнички, як те, що італійці показують цифру «один» на руці великим пальцем, а не вказівним))
А ще, у регіоні Пулья (де я живу) є типова страва, яка називається «Рис – картопля - мідії (riso patate cozze)». І це, дійсно, рис із шматочками картоплі та мідіями (у мушлях), що змішані між собою. І це дуже смачно (а якщо ще додати помідорів - неперевершено))!
Я неймовірно щаслива бути тут, бачити інших людей, дізнаватись нові рецепти і страви та просто жити інше життя. Я навчаюсь новому кожного дня (так, кожного дня!) та долаю свої слабкості (наприклад, раніше я просто боялась починати розмову першою. А тепер я навіть подумати не встигаю, як помічаю, що говорю з кимось).
У мене ще залишилось 137 днів моєї участі в проєкті, і я з нетерпінням очікую на те, що ще чекає мене попереду.
Ангеліна Ахматова, ХТ – 25
Уже майже 4 місяці, як я знаходжуся в Італії: навчаюся, подорожую, відвідую видатні місця та знайомлюся з цієї культурою, неймовірними людьми та їх способом життя. Я можу із впевненістю сказати, що це один з найкращих періодів мого життя, який я продовжую проживати та брати з нього якомога більше для себе. У мене є італійській сім'я, яка стала для мене дуже рідною, друзі, з якими я подорожую, проводжу вільний час та вивчаю мови.
Я почала читати книги, що раніше не приносило мені великого задоволення, але зараз я знаходжу вільний час для цього і роблю це із радістю. Мої будні наповнені різними видами діяльності: я почала ходити до церкви, катаюся на велосипеді, багато гуляю, спілкуюся кожен день з великою кількістю людей, відвідую різноманітні заходи, танці та планую у вільний час давати невеличкі уроки маленьким діткам з англійської мови та математики. У школі я почала ретельніше планувати свій час, більше комунікувати з однолітками та вперше за останні п»ять, а, може, й більше років я почала ходити до школи, а не навчатися онлайн (через війну і COVID), і ця можливість дає мені багато знань, емоцій та прекрасне проведення часу з пізнанням нового та спілкуванням з друзями.
І за це все ми дуже вдячні проєкту
#Marcello Bettoni, #Antonello Giannelli, #ANP, #Intercultura, #Асоціації «Відроджені гімназії України», Наталії Роговій, Олені Вальчук.
|